Текст поста

— …Та я вже давно кажу, що нашій Світлані треба лікуватися, вона свого чоловіка ревнує до кожного стовпа! — розповідає пенсіонерка Марія Тихонівна. — Нещодавно вона навіть до Ганни, двоюрідної сестри, приревнувала. Причому, до його сестри! Це взагалі що таке?! Після сімейного свята у нас Сергій згодився відвезти Ганю з донькою на машині додому, бо вони живуть досить далеко, а погода була не дуже. І що ви думаєте? Світлана схопила Ванька, ну, їхнього сина — розбудила дитину, хоча він уже заснув, одягла і поїхала з ними! Ну як навіщо? Чоловіка стерегти, звісна річ! Ми всі просто в шоці були…
…Син Марії Тихонівни, Сергій, одружився три роки тому, зараз у них з дружиною Світланою підростає півторарічний синочок. Живуть добре, фінансово ні в чому не мають потреби, хоча зараз працює тільки Сергій, Світлана сидить з дитиною. І квартира у них вже своя, щоправда, куплена з невеликою допомогою батьків з обох сторін, але все ж.
І автомобіль є. Є ще й прибиральниця, яка час від часу виконує функції няні. Крім того, Світлані з дитиною охоче допомагають обидві бабусі та чоловік. Здавалося б, невістці Марії Тихонівни можна тільки позаздрити: у неї є все, що потрібно для щасливого й безтурботного життя.
Втім, безтурботно жити у Світлани не виходить: псує все шалена ревність, яку Світлана навіть не приховує.
— Ревнує чоловіка до всіх підряд — до сусідок, продавчинь у магазині, колег по роботі, та просто до дівчат, що проходять повз на вулиці! — розповідає Марія Тихонівна. — Перевіряє телефони, соцмережі, месенджери — коли зайшов в Інтернет, коли вийшов, о котрій виїхав з роботи і чому так довго їхав. Жах взагалі! За всі ці роки син ні найменшого приводу для ревнощів не давав, і все одно раз по раз на цю тему у них спалахують скандали! І як з цим боротися, незрозуміло…
Була б Світлана ще якась страшненька, з фізичними вадами, міркує Марія Тихонівна, — так ні! Струнка симпатична жінка, а така закомплексована.
Проблема в тому, що у Марії Тихонівни, людини дуже товариської та життєрадісної, є чотири близькі подруги, і у трьох із них, як на зло, — дочки віком 25+, всі як одна самотні, незаміжні, при цьому симпатичні та привабливі дівчата.
Чи варто говорити, що Сергій і дочки маминих подруг у дитинстві росли разом? До появи в Сергієвому житті Світлани спілкування зберігалося: Сергій — програміст, добре розбирається в комп’ютерній техніці, і раз по раз до нього зверталися з проханнями — допомогти зібрати комп’ютер, перепрошити телефон, подивитися старенький ноутбук і поставити діагноз. Сергій допомагав без проблем, і навіть, здавалося, із задоволенням, від грошей завжди відмовлявся — свої ж.
З появою Світлани будь-яка допомога і навіть спілкування з тими дівчатами, а заодно і з подругами матері, скінчилося.
— Ой, я раніше, поки ще не знала, які в Сергія стосунки з дружиною, раз у раз потрапляла в халепу! — зітхає Марія Тихонівна. — Без жодних підступних намірів. Наприклад, синові фотографії показувала — кажу, пам’ятаєш Олю, дочку тітки Тані? Ти подивись, якою вона стала! Була все життя худенька, маленька — обійняти й плакати, сіра мишка в окулярах. А зараз подивись, як розквітла! Красуня, розумниця, закінчила інститут, на спорт ходить і фігура змінилась!.. Ось без жодних прихованих намірів, справді! Просто згадувала старих знайомих і з сином ділилась…
Вже потім син мені пояснив, що всі ці розмови про Олю чи інших дівчат потім обертаються проти нього — Світлана може тиждень не розмовляти з ним, ображається… Я намагалася невістці пояснити, що це подруги дитинства, вони з Сергієм росли разом, на горщиках поруч сиділи. Але, здається, зробила тільки гірше…
Зараз у Марії Тихонівни проблема: одна з її найкращих подруг потрапила до лікарні. Лежати жінці, мабуть, доведеться ще довго. У лікарні проведе як мінімум пару тижнів, а потім ще й вдома полежати прийдеться.
— Дочка її, Катя, хоче їй купити ноутбук, підключити Інтернет, зателефонувала, просить Сергія допомогти вибрати модель, — розповідає Марія Тихонівна. — Сама вона в цьому зовсім не розбирається. Потрібен найпростіший, щоб відео дивитися і новини читати, і водночас надійний, не хочеться, щоб зламався через тиждень… Я кажу Каті: звичайно, Сергій допоможе, дзвони йому. Сама подзвонила, попередила, що Катя з ним зв’яжеться, він сказав — без проблем. Два дні минуло, дзвоню, питаю — ну що, дзвонила Катя? Ні, каже! Ну, на тобі! Як же так?
Відповідальна Марія Тихонівна дуже хвилюється, їй хочеться, щоб син допоміг її подрузі.
— Може, Катя подзвонила і потрапила на Світлану? — перебирає Марія Тихонівна варіанти. — Може, невістка їй відповіла якось не так, нагрубила? Кажу синові: передзвони їй сам, а син: навіщо я буду дзвонити? Це їй треба, не мені, нехай дзвонить сама…
Телефоную невістці, кажу, Світланко, ну, під мою відповідальність, відпусти Сергія до Катерини, треба вибрати ноут. Так вона мені, знаєш, що заявила? А презервативів, каже, йому з собою не покласти? Чи може Катя їх сама купить, розбереться, яку марку треба?
Тьху! Просто іспанський сором, як молодь тепер каже. Може, її якомусь психологу показати, це взагалі лікується, чи марно й сподіватись? Виправиться колись, чи це вже назавжди? І чи довго син це витримає?
Який прогноз? Що думаєте?






